Укра╖нський центр економ╕чних ╕ пол╕тичних досл╕джень ╕мен╕ Олександра Разумкова (УЦЕПД) п╕дготував до парламентських слухань, що в╕дбудуться у Верховн╕й Рад╕ 16 с╕чня, спец╕альний випуск журналу "Нац╕ональна безпека ╕ оборона". "Експерт-Центр" поц╕кавився у фах╕вц╕в УЦЕПД деякими положеннями цього випуску з питань стану та розвитку ╤нтернету в Укра╖н╕. В екслюзивному ╕нтерв'ю нашому ╕нтернет-виданню Президент Центру Анатол╕й Гриценко, директор пол╕тико-правових програм - ╤гор Жданов, координатор програм - Микола Сунгуровський та директор соц╕альних програм - Людмила Шанг╕на.

Як╕ головн╕ на Ваш погляд проблемн╕ риси Укра╖нського сегменту ╤нтернету

Анатол╕й Гриценко:Соц╕олог╕чн╕ досл╕дження УЦЕПД св╕дчать про те, що б╕льш╕сть укра╖нц╕в ще не знають, що таке ╤нтернет. За даними опитування, проведеного в грудн╕ 2000р., лише 41,7% респондент╕в п╕дтвердили, що "точно знають, що таке ╤нтернет"; регулярно користуються ╤нтернет 2,1% опитаних, час в╕д часу - 4%. Лише 2,7% громадян заявили, що вони обов'язково стануть пост╕йними користувачами ╤нтернет у 2001р.

Слабка ╕нтегрован╕сть Укра╖ни до св╕тового ╕нформац╕йного простору. Держави, як╕ не мають в╕дпов╕дних передумов для ╕нтеграц╕╖ у св╕товий ╕нформац╕йний прост╕р, ризикують залишитися на узб╕чч╕ розвитку св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖. Така перспектива загрожу╓ створити новий под╕л кра╖н св╕ту за ╕нформац╕йною ознакою.

Сл╕д в╕дзначити, що майже третина укра╖нських громадян (29,1%), опитаних УЦЕПД у грудн╕ 2000р. не вважа╓ себе об╕знаною щодо питання ╕нтегрованост╕ Укра╖ни в м╕жнародний ╕нформац╕йний прост╕р. Ще б╕льше опитаних (40%) вважають цей р╕вень низьким.

В держав╕ низький р╕вень ╕нформатизац╕╖ укра╖нського сусп╕льства. Застосування нов╕тн╕х ╕нформац╕йних технолог╕й веде до створення ╓диного св╕тового ╕нформац╕йного простору. Однак, необх╕дний сьогодн╕ ступ╕нь ╕нформатизац╕╖ можуть досягти лише кра╖ни з в╕дпов╕дним науково-техн╕чним потенц╕алом ╕ досить високим культурно-осв╕тн╕м р╕внем населення. За експертними оц╕нками, р╕вень ╕нформатизац╕╖ укра╖нського сусп╕льства пор╕вняно з розвинутими кра╖нами становить лише 2-2,5%, укра╖нський сегмент мереж╕ ╤нтернет розвинутий недостатньо про що вже говорилося в попередн╕х розд╕лах.

Яким ви вважа╓те стан розвитку ╤нтернету в Укра╖н╕?

╤гор Жданов: В Укра╖н╕ через незадов╕льну як╕сть телефонно╖ мереж╕ ╕ автоматичних телефонних станц╕й значно ускладню╓ться доступ до ╕нформац╕йних поток╕в, що й знижу╓ ефективн╕сть використання мереж╕ ╤нтернет з домашн╕х комп'ютер╕в.

Справа в тому, що аналоговий сегмент л╕н╕й телефонного зв'язку сяга╓ в Укра╖н╕ 60%, причому б╕льша його частина припада╓ на с╕льську м╕сцев╕сть. ╤з понад 10 тис. автоматичних телефонних станц╕й, що забезпечують телефонний зв'язок у с╕льськ╕й м╕сцевост╕, лише 599 (менше 6%) ╓ електронними або кваз╕електронними, решта - застар╕л╕ аналогов╕ АТС. За цих умов, користувач╕ мереж╕ ╤нтернет, як╕ п╕дключаються до не╖ через звичайн╕ телефонн╕ л╕н╕╖, не можуть розраховувати н╕ на ст╕йку, безпереб╕йну роботу, н╕ на прийнятну швидк╕сть передач╕ даних, оск╕льки аналогов╕ АТС не пристосован╕ до тако╖ роботи. Швидк╕сть передач╕ даних через звичайну телефонну мережу ╓ обмеженою нав╕ть у Ки╓в╕ - близько 30-35 кБ╕т/сек. В окремих районах столиц╕ цей показник не перевищу╓ 8-10 кБ╕т/сек, в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ - 3-4 кБ╕т/сек.

Укра╖нський сегмент мереж╕ ╤нтернет почав розвиватися з к╕нця 1990р., а домен .ua був заре╓стрований у грудн╕ 1992р. За даними Державного ком╕тету зв'язку та ╕нформатизац╕╖, в Укра╖н╕ нал╕чу╓ться близько 260 тис. пост╕йних ╕ 140 тис. нерегулярних користувач╕в ╤нтернет. За ╕ншими оц╕нками, к╕льк╕сть користувач╕в ╤нтернет становить близько 1% населення Укра╖ни. Для пор╕вняння: в Норвег╕╖ цей показник склада╓ 38%, у США - 30%, Япон╕╖ - 15,8%, Португал╕╖ - 5,7%, Рос╕╖ - 1,4%, Кита╖ - 0,8% (д╕агр. "К╕льк╕сть користувач╕в мереж╕ ╤нтернет у р╕зних кра╖нах св╕ту"). Наведен╕ дан╕ св╕дчать про значне в╕дставання Укра╖ни в╕д розвинутих держав у розвитку в╕тчизняного сегменту мереж╕ ╤нтернет.

Загальний р╕вень насиченост╕ ╕ розвитку ╤нтернет-контенту в Укра╖н╕ недостатн╕й. За експертними оц╕нками, обсяги ╕нформац╕йних ресурс╕в в╕льного доступу, представлених у текстовому вигляд╕ в укра╖нському сегмент╕ ╤нтернет, станом на травень 2000р., не перевищували 10 Гб. За оц╕нками спец╕ал╕ст╕в, укра╖нський сегмент мереж╕ ╤нтернет у 6-10 раз╕в менший в╕д рос╕йського ╕ дуже в╕дста╓ в╕д польського, словацького, чеського, не кажучи вже про розвинут╕ держави.

Станом на жовтень 2000р., в Укра╖н╕ функц╕онувало близько 32 тис. ╤нтернет-хост╕в, у зон╕ .ua було заре╓стровано до 11 тис. домен╕в, ╕нформац╕йн╕ ресурси розм╕щувалися б╕льш н╕ж на 6000 web-серверах, а к╕льк╕сть wеb-сайт╕в на них перевищила 1 млн. Однак, значну частку цього обсягу складають "дзеркала" або коп╕╖ рос╕йських ╕нформац╕йних ресурс╕в. Число профес╕йно виконаних ╕нформативних web-сайт╕в склада╓ б╕ля 4000 (в Рос╕╖ - близько 40 тис.).

За даними Державного ком╕тету ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни, до 90% ресурс╕в укра╖нського сегменту ╤нтернет ╓ рос╕йськомовними. В Укра╖н╕ створено лише близько 10 ╕нформац╕йно-пошукових систем, здатних зд╕йснювати повноц╕нний пошук ╕нформац╕╖ з використанням укра╖нсько╖ мови.

За експертними оц╕нками, до 9% в╕д загального числа в╕тчизняних web-сайт╕в розташован╕ за межами Укра╖ни (з них 5% - в Рос╕╖, 4% - в ╕нших державах). Одна з причин - можлив╕сть безкоштовного розм╕щення ╕нформац╕╖ на окремих ╕ноземних серверах будь-яким кл╕╓нтом у межах визначено╖ обмежено╖ квоти. В Укра╖н╕ такий серв╕с практично в╕дсутн╕й.

Структура укра╖нського сегменту мереж╕ ╤нтернет. У структур╕ укра╖нського сегменту ╤нтернет 47% займа╓ ╕нформац╕я про д╕яльн╕сть суб'╓кт╕в господарювання; 21% - ╕нформац╕йно-дов╕дков╕ ресурси; 18% - розважальна ╕нформац╕я; 7% - електронн╕ верс╕╖ друкованих ЗМ╤; 5% - ╕нформац╕я про д╕яльн╕сть науково-досл╕дних установ; 2% - ╕нформац╕я про органи державно╖ влади (д╕агр. "Структура укра╖нського сегменту мереж╕ ╤нтернет").

╤нформац╕я про д╕яльн╕сть орган╕в державно╖ влади в мереж╕ ╤нтернет ╓ недостатньою для громадського контролю за ╖х д╕яльн╕стю. Лише 40% орган╕в державно╖ влади мають власн╕ web-сайти, причому ╕нформац╕я на них ╓ досить обмеженою, до того ж оновлю╓ться нерегулярно.

На серверах укра╖нського сегменту мереж╕ ╤нтернет представлен╕ лише 104 науково-досл╕дн╕ установи та в╕с╕м навчальних заклад╕в, що жодною м╕рою не в╕дпов╕да╓ науково-осв╕тньому потенц╕алу кра╖ни. Станом на 1 с╕чня 2000р., в Укра╖н╕ д╕яло 1506 орган╕зац╕й, що виконували науково-техн╕чн╕ роботи, в т.ч. 787 самост╕йних науково-досл╕дних орган╕зац╕й, 160 вищих навчальних заклад╕в, 60 проектних та проектно-пошукових орган╕зац╕й.

Рег╕ональний розпод╕л ╤нтернет-контенту ╓ досить нер╕вном╕рним: м.Ки╖в та область ? 46%, Донецька обл. - 8%, Дн╕пропетровська - 7%, Одеська та Харк╕вська обл. - по 6%, решта рег╕он╕в мають нижч╕ показники

Ваше в╕дношення до спроб в Укра╖н╕ ввести цензуру на ╕нтернет-видання?

Анатол╕й Гриценко: Намагання ввести цензуру в мереж╕ ╤нтернет шляхом розширення повноважень силових структур виклика╓ особливе занепоко╓ння.

Укра╖на частково повторю╓ рос╕йський шлях: у Рос╕╖ спец╕альна система оперативно-розшукових заход╕в, що дозволя╓ контролювати зм╕ст пов╕домлень електронно╖ пошти, учасник╕в електронно╖ комерц╕╖, була впроваджена в 2000р. Аналог╕чн╕ заходи намагалися запровадити й в Укра╖н╕, причому за рахунок оператор╕в мереж╕. Однак, в╕дпов╕дн╕ зм╕ни до Закону Укра╖ни "Про п╕дпри╓мництво", подан╕ Президентом Укра╖ни, були в╕дхилен╕ Верховною Радою.

Зроблено ще одну спробу впровадити ц╕ положення - шляхом прийняття Закону Укра╖ни "Про телекомун╕кац╕╖". Законопроект передбача╓ розширення повноважень Департаменту спец╕альних телекомун╕кац╕йних систем та захисту ╕нформац╕╖ Служби безпеки Укра╖ни щодо контролю ╕нформац╕йних поток╕в в ╕нформац╕йних мережах. Б╕льше того, оснащення мереж спец╕альним обладнанням пропону╓ться зд╕йснити за рахунок ╖х власник╕в. У законопроект╕ м╕ститься також сп╕рне положення (п.1 статт╕ 46,) про узгодження (не ознайомлення, а саме узгодження) операторами телекомун╕кац╕йних мереж сво╖х ╕нвестиц╕йних програм, проект╕в буд╕вництва мереж, а також надання послуг м╕жм╕ського та м╕жнародного зв'язку з Генеральним штабом ЗС та Службою безпеки Укра╖ни.

Як╕ на Вашу думку основн╕ тенденц╕╖ в процесах утворення нового ╕нформац╕йного сусп╕льства в св╕т╕?

Микола Сунгуровський На погляд експерт╕в УЦЕПД, сучасн╕ питання глобал╕зац╕╖ та розвитку нов╕тн╕х ╕нформац╕йних технолог╕й характеризуються наступними тенденц╕ями.

По-перше, нов╕тн╕ ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖, маючи всепроникаючий характер, безпосередньо сприяють розвитку торг╕вл╕ у св╕товому масштаб╕ (електронна комерц╕я), роблять б╕льш дешевим виробництво ╕ надання послуг. Загальний дох╕д в╕д електронно╖ комерц╕╖ у 1999р. становив $300 млрд., з них $250 млрд приходилося на США. Обсяги торг╕вл╕ у режим╕ "on-line" подвоюються кожн╕ 100 дн╕в. За тако╖ тенденц╕╖, чисельн╕сть "електронних комерсант╕в" вже до к╕нця 2000р. досягне 450 млн. чол., а у 2005р. - 1 млрд. чол. А застосування, наприклад, тривим╕рних комп'ютерних технолог╕й сейсм╕чно╖ розв╕дки нафтових родовищ дозволило скоротити варт╕сть тако╖ розв╕дки в розрахунку на один барель у 10 раз╕в - з $10 до одного долару, що дозволя╓ б╕льш динам╕чно розвиватися галузям економ╕ки.

По-друге, нов╕тн╕ ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖ дозволяють за менший час та за менш╕ кошти передати б╕льший об'╓м неспотворено╖ ╕нформац╕╖ б╕льш╕й к╕лькост╕ ╖╖ отримувач╕в. Так, у 1970р. передача енциклопед╕╖ "Британ╕ка" у вигляд╕ електронного файлу з одного узбережжя США на ╕нше коштувала би $187, оск╕льки швидк╕сть передач╕ даних була низькою, а м╕жм╕ськ╕ дзв╕нки коштували дорого. Сьогодн╕ весь зм╕ст б╕бл╕отеки Конгресу США можна передати за $40. За даними Державного ком╕тету зв'язку ╕ ╕нформатизац╕╖, к╕льк╕сть користувач╕в ╤нтернету у св╕т╕ у серпн╕ 2000р. досягла 660 млн. чол. ╤нтернет охоплю╓ 228 кра╖н св╕ту. Щодня мережа поповню╓ться 189 тис. персональних комп'ютер╕в.

По-трет╓, використання нов╕тн╕х ╕нформац╕йних технолог╕й дозволяють приймати органам державно╖ влади, юридичним ╕ ф╕зичним особам б╕льш зважен╕ та адекватн╕ р╕шення, як╕ враховують максимальну к╕льк╕сть негативних та позитивних фактор╕в.

В╕дпов╕ддю розвинутих кра╖н на процеси глобал╕зац╕╖, зокрема в ╕нформац╕йн╕й сфер╕, постали документи п╕дготовлен╕ США - "Глобальна ╕нформац╕йна ╕нфраструктура (Г╤╤)" (1994р.) - та ╢вропейською ком╕с╕╓ю - "Шлях ╢вропи до ╕нформац╕йного сусп╕льства. План д╕й" (1994р.). З 1995р. Г╤╤ ста╓ оф╕ц╕йним документом затвердженим кра╖нами "велико╖ с╕мки". Цей проект, з наступними доповненнями, передбачав сл╕дуючи принципи розвитку ╕нформац╕йного простору: (1) приватне ╕нвестування; (2) конкуренц╕я; (3) гнучке регулювання (4) в╕дкритий та р╕вний доступ; (5) ун╕версальн╕ послуги; (6) р╕зноман╕тн╕сть зм╕сту; (7) м╕жнародне сп╕вроб╕тництво. Особливо розглядалося питання про ╕нтеграц╕ю у процеси ╕нформац╕йно╖ глобал╕зац╕╖ приватних корпорац╕й. Зокрема, спец╕ал╕зована орган╕зац╕я ООН - М╕жнародна телекомун╕кац╕йна сп╕лка (ITU) - у 1996-1998рр. зм╕нила св╕й статус та перетворилася на м╕журядову орган╕зац╕ю, до яко╖ зараз входять ╕ неурядов╕ члени, приватн╕ корпорац╕╖.

Процеси кооперац╕╖ в ╕нформац╕йн╕й сфер╕ розвиваються ╕ на пострадянському простор╕. В 1992р. глави уряд╕в дев'яти кра╖н СНД ухвалили Угоду про м╕ждержавний обм╕н ╕нформац╕╓ю. Зазначена Угода, зокрема, передбачала формування сп╕льних ╕нформац╕йних ресурс╕в, обм╕н науково-техн╕чною ╕нформац╕╓ю, створення систем такого обм╕ну, досягнення ╖х сум╕сност╕. У 1996р. була розроблена Концепц╕я ╕нформац╕йного простору СНД, яка була спрямована на формування ╓диного правого поля у ╕нформац╕йн╕й сфер╕.

Анал╕з св╕дчить, що р╕вень процес╕в перетворень в ╕нформац╕йн╕й сфер╕ Укра╖ни не в╕дпов╕да╓ сучасним процесам глобал╕зац╕╖.

Чи вважа╓те ви за необх╕дне розширення ╕нвестиц╕й в укра╖нський ╤нтернет

Людмила Шанг╕на: В Укра╖н╕ недостатн╕й розвиток ╤нтернет внасл╕док обмеженост╕ зовн╕шн╕х ╕ внутр╕шн╕х ╕нвестиц╕й

В╕дсутн╕ значн╕ зовн╕шн╕ та внутр╕шн╕ ╕нвестиц╕й в цю галузь (держава може забезпечити лише 20% необх╕дних кошт╕в), що обумовлено наступними чинниками: (1) законодавче поле д╕яльност╕ ╤нтернет не визначене, що не виключа╓ введення правових норм, як╕ будуть стримувати його розвиток; (2) податкова пол╕тика стосовно компан╕й, як╕ працюють в ╤нтернет, теж не визначена, розповсюдження на них загальних норм оподаткування не в╕дпов╕да╓ умовам ╖х д╕яльност╕; (3) в Укра╖н╕, ╤нтернет провайдерство ╓ неприбутковою галуззю. Це призводить до того, що обмежен╕ ╕нвестиц╕йн╕ ресурси в ц╕й сфер╕ обминають Укра╖ну; (4) не врегульован╕ питання щодо вза╓моприйнятно╖ сертиф╕кац╕╖ технолог╕й передач╕ даних п╕д час проведення м╕жнародних банк╕вських операц╕ях; (5) висока варт╕сть послуг ╤нтернет провайдер╕в, оператор╕в зв'язку, ╕мпортно╖ комп'ютерно╖ техн╕ки, програмного забезпечення.

Зазначену проблему необх╕дно вир╕шувати за рахунок податкових п╕льг для компан╕й, як╕ займаються розробкою нов╕тн╕х ╕нформац╕йних технолог╕й, як це було зроблено, наприклад, в ╤нд╕╖ та ╤рланд╕╖.