ЄСПЛ частково визнав скаргу України проти Росії щодо Криму
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав частково прийнятною скаргу України проти Російської Федерації щодо порушення прав людини у окупованому Криму.
Таке рішення було ухвалено на слуханнях про прийнятність справи "Україна проти Росії", повідомляє "Європейська правда". Засідання відбулося 14 січня, розгляд скарги ЄСПЛ продовжить згодом.
"Європейський суд з прав людини оприлюднить постанову Великої палати у справі Україна v. Росія (щодо Криму, позов No 20958/14) під час публічних слухань о 10:00, 14 січня 2021 року", - раніше йшлося у заяві пресслужби суду.
Про позитивне рішення повідомив також урядовий уповноважений у питаннях ЄСПЛ Іван Ліщина на сторінці Facebook.
Європейський суд з прав людини прийняв справу України проти Росії щодо окупації Криму та перейшов до розгляду по суті, повідомив міністр юстиції Денис Малюська у Facebook.
Україна у цій справі просить суд визнати порушення Росією наступних статей Європейської конвенції з прав людини:
- про право на життя;
- про заборону катування;
- право на свободу та особисту недоторканість;
- право на справедливий суд;
- право на повагу до приватного і сімейного життя;
- про свободу думки, совісті і релігії.
Також ЄСПЛ підтвердив, що Росія мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму».
Малюська пояснив, що справа має одразу кілька важливих аспектів. Зокрема, юридичний: рішення судів – це не політичні заяви й рано чи пізно вони матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора.
У комунікаційному аспекті це важливо, тому що і Україна, і Рада Європи дає зрозуміти: «Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних».
Також це важливо у протидії гібридній війні: Росія підтримує міф про «мирне» та «правомірне» «приєднання» Криму.
«Рішення ЄСПЛ — потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення», — наголосив Малюська.
За матеріалами Obozrevatel, Бабель